| Календар новин |
| « Січень 2012 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | | | | | 1 | | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | | 30 | 31 |
|
| Погода в Печеніжині |
 |
| Статистика |
Всього на території : 0 Гості: 0 Авторизовані: 0 |
|
|
 |
|
смт Печеніжин
Івано-Франківська область, Коломийський район
|
1 |
Колишня назва |
Печеніжин - середина XV ст. (точніше- 1442 р.) |
|
2 |
Історична дата утворення |
в 1940 році |
|
3 |
Дата віднесення до категорії |
1940 р. |
|
4 |
Поштове відділення |
Печеніжинське |
|
|
Поштовий індекс |
78274 |
|
5 |
Відстань до |
Коломия |
|
|
залізницею |
— |
|
|
шосейними шляхами |
12 км |
|
6 |
Найближча залізнична станція |
Коломия |
|
|
відстань |
12 км |
|
7 |
Річка, озеро (море) |
р. Печеніга, Лючка |
|
8 |
Територія (тис.га) |
4.025 |
|
9 |
Територія (тис.кв.км) |
0.040 |
|
10 |
Населення міське (тис.осіб) |
5.350 |
|
11 |
Щільність населення (осіб/кв.км) |
132.930 |
|
Код АМТС |
Телефон |
Факс |
Адреса ради |
E-mail |
Адреса сайту |
|
Печеніжинська селищна рада |
|
803433 |
64-5-40 |
— |
78576, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с-ще Печеніжин, вул.Незалежності,15 |
|
www.pechenizhyn.at.ua
(неофіційний) |
Ви можете знайти Печеніжин на карті
Івано-Франківської області
(дивитись на захід від Коломиї)
Печеніжин– селище міського типу, розташоване у мальовничій улоговині Прикарпаття, за 10 км від міста Коломиї. Місцевість горбиста, висоти коливаються від 320 м до 480 м. Селище знаходиться у межах Передкарпатського прогину, але на західних та південно-західних його околицях видніються перші хребти зовнішніх Карпат. Печеніжин лежить у межиріччі Лючки-Сопівки та її приток Печеніги і Ключівки (басейн Прута). Селище та його околиці потопають у зелені лісів. В основному тут ростуть бук, граб, дуб, а на більших висотах переважають ялиці та смереки. Селище розкинулося на протязі 8 км зі сходу на захід. Населення – 5350 чоловік.
Печеніжин – одне з найстаріших поселень Прикарпаття. Археологічні дослідження, які проводилися Інститутом археології Академії наук УРСР в 1971-1973 рр. довели, що територія селища була заселена в період неоліту і бронзи. Знайдені знаряддя праці (кам’яні сокири, крем’яні ножі і серпи, зернотерки) в урочищах “Осова”, “За верхами”, свідчать про те, що тут жили племена Трипільської культури, а знайдені римські монети (динарії), гончарні печі в урочищі “Царина” підтверджують зв’язки місцевого населення з римлянами і високий розвиток ремесла, особливо гончарства. Досліджуючи кургани в урочищі “Діброва”, вчені прийшли до висновку, що вони датуються ІІ-V ст. і належать предкам східнослов’янських племен. Вони вважають, що карпатські кургани - це могильники білих хорватів, про які згадує літописець Нестор у “Повісті минулих літ”. В письмових джерелах Печеніжин вперше згадується в 1443 р. В “Актах гродських і земських” за 1 липня 1443 р. знаходимо, що Печеніжин був центром волості і разом з навколишніми селами належав галицькому каштеляну Іоану Колі.
Серед старожилів побутує легенда, що назва Печеніжин пов’язана з печенігами. Вона розповідає, що Ярослав Мудрий, розбивши печенігів в 1036 році під Києвом, гнався за ними аж в передгір’я Карпат і наздогнав їх в північно-західній околиці селища, в урочищі “Побоїще”. Саме тут відбувся запеклий бій, частина ворогів полягала в бою, а решта здалась в полон на ласку князя, який поселив їх на території Печеніжина в урочищі “Заплеша”. Полонені згодом асимілювались з місцевим населенням.
Прочитати повністю історію селища ви зможете тут |
|
